З початком повномасштабної війни інформаційна агресія Кремля стала не просто частиною війни — вона перетворилася на один із ключових фронтів. Через медіа, соціальні мережі та спеціальні операції Росія намагається підірвати довіру до України, деморалізувати громадян і посіяти сумніви — як усередині країни, так і за її межами. Але Україна не просто захищається. Вона вибудовує систему протидії — технічну, інституційну, журналістську та громадянську.
Державний Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСК та ІБ), створений при Мінкульті, став однією з ключових структур, які щоденно відстежують фейки та викривають прокремлівські кампанії. Як нагадував тодішній в.о. керівника центру Андрій Шаповалов, йдеться про своєрідне «громадянське рішення» — боротьбу з «інформаційним терором», спрямованим не лише проти військових, але й проти всього українського суспільства.
Паралельно працюють незалежні медіа та fact-check платформи. Особливе місце серед них займає StopFake — громадська організація, заснована у 2014 році, ще до повномасштабного вторгнення, але така, що опинилася на передовій боротьби з фейками. Завдяки зусиллям таких медіа тисячі фальшивих історій, постановочних відео і маніпуляцій були викриті та позбавлені квазіреалістичного ефекту.
Аналітичне дослідження RAND Corporation Ukrainian Resistance to Russian Disinformation показало: український опір в інформаційній війні — це не просто контратаки, а усвідомлена стратегія. У звіті підкреслюється, що пропаганда Росії прагне не лише поширювати брехню, але й формувати страх, недовіру, роз’єднання та втому. Україна, за оцінкою авторів, відповідає публічним лідерством, прозорістю, фактчекінгом і роботою з доказами.
Крім того, сучасна війна — це війна технологій. Україна активно використовує ШІ та аналітичні інструменти для виявлення дезінформації та фейків. Як описано в дослідженнях, вітчизняні розробки, такі як системи моніторингу постів, соцмереж і месенджерів, допомагають виявляти скоординовані кампанії, маніпуляції та фальсифікації.
Захист не обмежується територією країни. Україна — на міжнародній сцені. Йдеться про викриття фейків, донесення реальних фактів агресії, створення коаліцій медіа, правозахисників і міжнародних організацій. Зокрема, Україна регулярно виступає в ООН, надаючи докази, обговорюючи наслідки інформаційних атак, викриваючи пропагандистів і вимагаючи відповідальності.
Експерти підкреслюють: значення такої боротьби неможливо переоцінити. «Якщо раніше війна велася гарматами — зараз вона йде через голови людей», — говорить медіаексперт і активіст неправительственной організації Євгеній Федченко. Він вважає, що ключовим завданням є збереження довіри: довіри громадян до офіційної інформації, до держави, до медіа. Саме на цьому робиться ставка.
Проте масштаби та готовність пропагандистів вражають. За аналітичними даними, Росія від початку війни застосовує методології інформаційно-психологічних операцій, постійно змінюючи тактики, додаючи фейки, маніпуляції, «альтернативні факти». Кожне таке «повідомлення» — частина стратегії, спрямованої на руйнування довіри, зниження морального духу і дестабілізацію.
«Ми беремо участь у війні не лише на фронті, а й у свідомості людей», — заявляв секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, представляючи звіт про діяльність із протидії дезінформації. Він зазначав, що пропагандисти обрушили на Україну «потік брехні, брехню і ще раз брехню», вкладаючи мільярди доларів у кампанії обману й маніпуляцій.
У цьому контексті важлива також міжнародна підтримка та координація. Так, спільна ініціатива Ukrainian Communication Group (UCG), запущена за участі США та Польщі, має посилити голос України за кордоном, координувати комунікацію за межами держави, викривати прокремлівські кампанії та забезпечувати точне інформування світової спільноти.
Україна вибудувала складний і багаторівневий щит проти пропаганди. Це не просто окремі ініціативи — це системна стратегія, у якій беруть участь державні структури, журналісти, громадянське суспільство, ІТ-спеціалісти та міжнародні партнери. В такому форматі інформаційний фронт стає не менш важливим, ніж військовий.
Тому перемога в ньому — це не лише захист фактів, але й захист суспільства, майбутнього та правди. У такому бою важливо бути чесними, відкритими та швидкими. Бо пропаганда живе брехнею; правда — зброя сильна і довготривала.
