Повномасштабна війна змінила не лише українську армію, а й економіку. Одним із нових феноменів останніх років стала так звана «ветеранська економіка» — бізнеси, створені ветеранами й ветеранками, та ціла інфраструктура державної й міжнародної підтримки навколо них. Йдеться вже не тільки про соціальні виплати й пільги, а про те, як люди з фронтовим досвідом стають підприємцями, створюють робочі місця й формують нову економічну культуру.
За даними дослідження Українського ветеранського фонду (УВФ), проведеного 2023 року, 63,6% ветеранів хотіли б відкрити власну справу, ще 6,2% уже мають бізнес. Ці цифри наводить економіст Олександр Чупак, керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», аналізуючи законопроєкт «Про ветеранське підприємництво». На його думку, це не означає, що всі ветерани стануть підприємцями, але демонструє величезний запит на економічну самореалізацію, а не лише на статус і компенсації.
На цей запит поступово почала відповідати державна політика. Лише в межах ветеранського компонента грантової програми «Власна справа» (ініціатива уряду в рамках проєкту єРобота) з 2023 по 2024 рік 454 ветерани та члени їхніх родин отримали гранти на загальну суму 200 млн грн. За даними Міністерства економіки, тільки в п’ятій хвилі 2024 року 47 переможців отримали 21 млн грн, а в результаті реалізації їхніх проєктів буде створено близько тисячі нових робочих місць. Розмір грантів для ветеранів і ветеранських родин сягає від 250 тис. до 1 млн грн, причому для більших сум обов’язковими є співфінансування та створення робочих місць.
Паралельно працює Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів. Лише за перші два роки діяльності фонд підтримав 508 ветеранських підприємницьких ініціатив і проєктів громадських організацій. У 2023 році профінансовано ініціативи більш як на 187 млн грн, а в 2024-му фонд запланував спрямувати на підтримку ветеранського бізнесу близько 205 млн грн. Йдеться як про грантові конкурси на суми від 500 тис. до кількох мільйонів гривень, так і про мікрокомпенсації до 20 тис. грн для ветеранських ФОПів та ВПО, які відновлюють бізнес у нових умовах.
Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова наголошує, що підприємництво для багатьох захисників стає не просто способом заробітку, а частиною реінтеграції. «Власний бізнес відкриває для ветеранів нові можливості реалізувати себе після служби. Для багатьох це шлях до економічної незалежності та спосіб застосувати свій досвід, лідерство й відповідальність у новій ролі», — каже вона, коментуючи запуск програми розвитку ветеранських бізнесів, що фінансується ЄС і реалізується Міжнародною організацією з міграції.
Ця програма, орієнтована на Київську, Львівську та Вінницьку області, вже дала конкретні результати: понад сто ветеранів і членів їхніх родин пройшли бізнес-навчання, а 52 ветеранські підприємства отримали гранти до 317 тис. грн (близько 6,5 тис. євро) на закупівлю обладнання, сировини та послуг. Важливо, що підтримка не обмежується грошима: учасники отримують менторство, консультації з маркетингу, фінансового обліку та стратегії.
Та «ветеранська економіка» — це не лише держава й міжнародні донори. 2024 року в Україні з’явилися Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок — корпоративний кодекс, ініційований Starlight Media за підтримки Veteran Hub, Forbes Ukraine і Міністерства у справах ветеранів. До ініціативи за рік долучилося понад 100 великих українських компаній.
На форумі «Ветерани. Бізнес. Економіка» CEO Starlight Media Олександр Богуцький наголосив, що завдання бізнесу — не формальні декларації, а зміна корпоративної культури: «Люди, які воювали за Україну, мають стати її лідерами й рушійною силою у відбудові економіки». Компанія «Аврора» через програму «Траєкторія» спільно з Дія.Бізнес уже видала понад 100 грантів, зокрема ветеранам, ветеранкам та їхнім партнерам. Серед кейсів — сімейний бізнес з виробництва екологічних очеретяних трубочок із планами виходу на ринок ЄС та СТО в Чернівцях, де адаптують авто під ручне керування, а в команді працюють ветерани.
З точки зору макроекономіки ветеранська підприємницька активність поки що не займає домінуючу частку у ВВП, але поступово стає важливим сегментом малого та середнього бізнесу. Аналітики Українського ветеранського фонду та партнерських організацій відзначають, що грантові програми, окрім прямої фінансової допомоги, формують мережу стійких малих підприємств — від кав’ярень і майстерень до виробничих цехів і сервісних компаній.
Водночас експерти попереджають: одна лише грантова модель не може бути вічною. Олександр Чупак звертає увагу, що надмірна ставка на гранти й пільги несе ризики і для держави, і для самих ветеранів: «Якщо ресурси роздаються без чітких критеріїв та оцінки життєздатності проєктів, це може призвести до корупції та кредитної залежності замість сталого зростання». Він пропонує робити акцент на зниженні податкового навантаження й спрощенні регулювання для всіх малих бізнесів, включно з ветеранськими, а не лише на точкових програмах підтримки.
Інший виклик — нерівномірний доступ. За даними регіональної влади, з квітня 2023 року державні гранти допомогли більш як 2 тис. українців, серед них ветеранів, відкрити власну справу й створити понад 4 тис. робочих місць. Але частина потенційних підприємців досі не доходить до програм — через бюрократичні бар’єри, низьку фінансову грамотність або відсутність доступу до консультацій.
Ветеранська економіка в Україні — це не окремий «пільговий сектор», а зароджуваний прошарок підприємців, для яких війна стала трагічним досвідом, а бізнес — способом повернутися до нормального життя й водночас долучитися до відбудови країни. Чим більш продуманою та прозорою буде політика підтримки, тим вищим є шанс, що ці бізнеси стануть не тимчасовим соціальним проєктом, а сталою частиною нової української економіки.
