Ціни, інфляція і «кошик» у 2026: чому українці відчувають подорожчання сильніше, ніж показує статистика

Share

Share

Share

Share

Email

Comments

Про що ми говоримо, коли вживаємо слово «інфляція»

Для читача «інфляція» часто означає одне: усе дорожчає. Але для економіки і державної політики це точніше визначається як зміна індексу споживчих цін (CPI) — вартості «фіксованого» набору товарів і послуг, який відображає середню структуру витрат домогосподарств. Важливо: цей набір є усередненим і не відображає реальність кожної конкретної сім’ї. Саме тому люди можуть відчувати, що «ціни злетіли», навіть коли офіційна інфляція сповільнюється.

У 2025 році Нацбанк фіксував проходження локального піку інфляції навесні: у травні інфляція досягала 15,9% р/р, і значну роль у цьому відіграло подорожчання харчів (у Reuters згадувалося зростання цін на продовольство на 22,1% р/р у травні). Reuters
До кінця року тренд став дезінфляційним: НБУ у коментарі щодо даних Держстату за листопад повідомляв, що інфляція сповільнилася до 9,3% р/р, а місячне зростання цін становило 0,4%. Національний банк України

Це — макрорівень. Але «відчуття інфляції» у сім’ї формується мікрорівнем: як саме змінились ціни на їжу, оренду, комунальні, ліки, і чи зросли доходи. У 2025 році Держстат також показував середню зарплату: 27 167 грн у листопаді 2025, а середньомісячну в III кварталі — 26 345 грн. stat.gov.ua
Навіть за умов повільнішої інфляції цього може бути недостатньо для домогосподарств, де оренда «з’їдає» половину доходу.

Чому «офіційна інфляція» і «мій кошик» — не одне й те саме

Є три ключові причини розриву між статистикою і відчуттями:

1. У кожного свій кошик

CPI — середній. Але сім’ї, які витрачають більшість доходу на продукти, відчувають інфляцію сильніше, якщо саме їжа дорожчає швидше. У 2025 році, за зведеними таблицями CPI, харчі та безалкогольні напої зростали швидше за «загальний кошик» (у наведеній таблиці — «Per year» для їжі вищий за загальний показник). Минфин

2. Високі «якірні» витрати (оренда, комунальні) визначають реальність

Навіть якщо продукти сезонно дешевшають, оренда або комунальні можуть утримувати витрати на високому рівні щомісяця.

3. Люди запам’ятовують дорожчання частіше, ніж здешевлення

Психологічно «плюс 20%» на яйця чи овочі помітніше, ніж «мінус 2%» на іншу категорію.

2025: що саме тиснуло на ціни і чому пік пройшли навесні

У 2025 році інфляційна динаміка багато в чому пояснювалася продовольчим фактором. Весняний пік (15,9% р/р у травні) супроводжувався різким зростанням цін на харчі — Reuters пов’язував це з минулорічним врожаєм і погодними умовами. Reuters
Далі почалося поступове сповільнення.

НБУ у своєму Інфляційному звіті (жовтень 2025) прямо описував чинники, які гальмують дезінфляцію: додаткові витрати бізнесу на безперервну роботу (зокрема в умовах енергетичних обмежень) та адміністративно регульовані ціни, але загальний прогноз — рух до нижчої інфляції. Національний банк України

2026: які очікування по інфляції і що це означає для сімей

Базовий прогноз НБУ на кінець 2025 року — близько 9,2%, а на 2026 рік — 6,6% (із рухом до цілі 5% у 2027). Національний банк України+1
Це важливо трактувати правильно: «6,6%» не означає «ціни підуть вниз». Це означає, що ціни продовжать зростати, але повільніше.

Для домогосподарства ключове питання: чи ростуть доходи швидше, ніж особистий кошик. Якщо головні витрати — оренда, харчі, ліки — зростають швидше середнього CPI, то навіть «краща» макроінфляція не дає відчутного полегшення.

Ціни по містах: чому Київ і Львів — це один кошик, а Харків — інший

Щоб показати різницю на практиці, візьмемо найбільший «якір» витрат — оренду 1-кімнатної квартири (грудень 2025, дані LUN):

• Київ: 1-кімнатні — 16 000 грн

• Львів: 1-кімнатні — 17 016 грн

• Дніпро: приклади по районах — близько 10 800–14 000 грн

• Одеса: 1-кімнатні — 10 000 грн

• Харків: 1-кімнатні — 4 500 грн

Ці цифри критично важливі для «кошика», бо оренда — регулярна і нееластична. Вона пояснює, чому дві однакові сім’ї з однаковим доходом у різних містах відчувають інфляцію радикально по-різному.

Приклад «якоря» (дуже спрощено, без комунальних):

• якщо сім’я орендує 1-кімнатну у Львові за ~17 тис. грн, то навіть при доході 27 тис. грн (рівень середньої зарплати листопада 2025) оренда — це понад половина доходу, ще до витрат на їжу і транспорт.

• у Харкові оренда на рівні 4,5 тис. грн дає іншу структуру витрат — і «інфляція» там відчувається через інші статті (продукти, ліки, комунальні), а не через житло.

Чому «продовольча інфляція» — найболючіша

Піки 2025 року багато в чому були продовольчими. І саме їжа найбільше впливає на відчуття добробуту, тому що:

• її купують часто (ціна «перед очима» щодня);

• вона займає найбільшу частку витрат у бідніших домогосподарствах;

• сезонні коливання дають різкі стрибки в окремих категоріях.

НБУ у публічних комунікаціях у 2025 році також підкреслював, що інфляцію стримують і підживлюють різні чинники, а продовольчі шоки можуть давати тимчасові «хвилі».

Реальний «кошик-2025»: з чого насправді складаються витрати домогосподарств

Офіційний індекс споживчих цін оперує усередненим набором товарів і послуг. Проте для аналізу реального життя корисніше дивитися на фактичну структуру витрат домогосподарств, особливо у воєнних умовах.

За узагальненими оцінками економістів та соціологів, у 2025 році типовий «кошик виживання» української родини виглядає так:

• Житло (оренда або іпотека + комунальні) — 35–55% доходу

• Харчування — 30–40%

• Транспорт і зв’язок — 5–8%

• Медицина та ліки — 5–10%

• Одяг, побут, освіта, інші витрати — 5–10%

Ця структура суттєво відрізняється залежно від міста, складу родини та статусу (працевлаштовані, ВПО, пенсіонери). Важливо: чим нижчі доходи, тим більша частка йде на їжу і житло, а отже — тим болючіше відчувається інфляція.

«Кошик» по містах: скільки реально коштує життя у 2025 році

Щоб показати різницю не теоретично, а практично, розглянемо умовний кошик для однієї людини або пари без дітей, яка орендує 1-кімнатну квартиру і живе без «надмірностей».

Київ

• Оренда 1-кімнатної квартири: 15–16 тис. грн

• Комунальні (середньорічно): 2,5–3 тис. грн

• Харчування: 7–8 тис. грн

• Транспорт, зв’язок: 1,5–2 тис. грн

• Ліки та медицина: 1–1,5 тис. грн

Мінімальний місячний кошик: 27–30 тис. грн

За середньої зарплати у 2025 році це означає, що навіть працююча людина у Києві часто балансує на межі, не формуючи заощаджень.

Львів

• Оренда 1-кімнатної: 16–17 тис. грн

• Комунальні: 2–3 тис. грн

• Харчування: 6,5–7,5 тис. грн

• Інші витрати: 3–4 тис. грн

Мінімальний кошик: 28–31 тис. грн

Львів у 2025 році став одним із найдорожчих міст для орендарів. Саме тут розрив між доходами і витратами часто є найгострішим, особливо для переселенців.

Дніпро

• Оренда 1-кімнатної: 11–14 тис. грн

• Комунальні: 2–2,5 тис. грн

• Харчування: 6–7 тис. грн

• Інші витрати: 3–4 тис. грн

Мінімальний кошик: 22–26 тис. грн

Дніпро залишається містом, де інфляція відчувається сильніше через продукти і комунальні, а не через оренду.

Одеса

• Оренда 1-кімнатної: 9–11 тис. грн

• Комунальні: 2–2,5 тис. грн

• Харчування: 6–7 тис. грн

• Інші витрати: 3–4 тис. грн

Мінімальний кошик: 20–24 тис. грн

Одеса залишається відносно доступнішою за житлом, але вразливою до сезонних коливань цін на продукти.

Харків

• Оренда 1-кімнатної: 4–6 тис. грн

• Комунальні: 2–2,5 тис. грн

• Харчування: 6–7 тис. грн

• Інші витрати: 3–4 тис. грн

Мінімальний кошик: 16–19 тис. грн

У Харкові оренда перестала бути головним драйвером витрат. Тут інфляція відчувається через їжу, ліки та комунальні, а будь-яке зростання тарифів миттєво б’є по домогосподарствах.

Харчування як головний драйвер «відчутної» інфляції

Навіть коли загальний CPI сповільнюється, продовольча інфляція залишається психологічно й фінансово найболючішою. Причини:

1. Їжу купують регулярно, і люди пам’ятають кожне подорожчання.

2. Частка харчування у витратах нижчого та середнього класу є дуже високою.

3. Сезонні стрибки (овочі, фрукти, яйця) створюють відчуття «цінової нестабільності».

У 2025 році саме продукти формували основне відчуття інфляції, навіть коли офіційні показники почали знижуватися. Для домогосподарств це означало: кошик дорожчав швидше, ніж доходи.

Комунальні та адміністративні ціни: відкладений тиск

Ще один важливий фактор — адміністративно регульовані ціни. У 2025 році різкого перегляду тарифів не відбулося, але:

• витрати на електроенергію і тепло зросли непрямо (через генератори, альтернативні джерела, ремонти);

• бізнес закладав додаткові витрати у кінцеві ціни товарів і послуг.

Це створює відкладений інфляційний ефект: навіть без формального підвищення тарифів домогосподарства платять більше.

Доходи проти цін: чому «середня зарплата» не рятує

Одна з ключових ілюзій — орієнтація на середню зарплату. Вона:

• не враховує регіональні відмінності;

• не відображає нерівність доходів;

• не компенсує «якірні» витрати (оренда, медицина).

У 2025 році зростання зарплат часто не перекривало зростання реального кошика, особливо у великих містах. Це пояснює, чому навіть працюючі домогосподарства відчувають зниження рівня життя.

Що це означає для 2026 року: сценарії для сімей

За базового прогнозу інфляції близько 6–7% у 2026 році можливі три сценарії для домогосподарств:

Сценарій 1: Доходи ростуть повільніше за кошик

Реальний рівень життя падає, заощадження зникають, зростає боргове навантаження.

Сценарій 2: Доходи ростуть на рівні інфляції

Домогосподарство «тримується на плаву», але без відчутного покращення.

Сценарій 3: Доходи ростуть швидше за кошик

Можливе відновлення споживання і формування фінансової подушки — але це сценарій для меншості.

«Кошик» у цифрах: 3 типові домогосподарства і як інфляція «б’є» по-різному

Щоб не залишатися на рівні загальних формул, нижче — три типові профілі. Це не «офіційні нормативи», а робочі моделі, які дозволяють побачити механіку. Усі суми — орієнтовні, ключові «якорі» (оренда) — за даними ЛУН-статистики на грудень 2025.

Профіль А: Одна працююча людина, оренда 1-кімнатної

Київ

• Оренда 1-кімнатної: 16 000 грн

• Комунальні + інтернет/зв’язок: 3 000–3 500 грн

• Харчування: 7 000–8 500 грн

• Транспорт: 800–1 500 грн

• Ліки/медицина: 800–1 500 грн
  Разом мінімум: 27 600 – 31 000 грн/міс

Навіть якщо орієнтуватися на середню зарплату по Україні 27 167 грн (дані Держстату, наведені профільними медіа та юристами/бухресурсами), такий кошик у Києві означає життя “в нуль” або в мінус, без заощаджень.

Харків

• Оренда 1-кімнатної: 4 500 грн

• Комунальні + зв’язок: 2 800–3 300 грн

• Харчування: 6 500–7 500 грн

• Транспорт: 600–1 200 грн

• Ліки/медицина: 800–1 500 грн
  Разом мінімум: 16 200 – 18 000 грн/міс

Тут оренда не «вбиває» бюджет так, як у Києві чи Львові — але тоді на перший план виходять їжа, ліки, комунальні.

Профіль B: Пара (2 дорослих), одна зарплата + підробітки

Військова економіка створила багато домогосподарств, де один працює стабільно, другий — нерегулярно (догляд за дітьми/літніми, релокація, нестабільний ринок праці).

Львів

• Оренда 1-кімнатної: 17 016 грн

• Комунальні + зв’язок: 3 200–3 800 грн

• Харчування: 10 000–12 000 грн (на двох)

• Транспорт: 1 500–2 500 грн

• Ліки/медицина: 1 200–2 000 грн
  Разом мінімум: 33 000 – 37 000 грн/міс

Це пояснює, чому в містах із дорогою орендою люди відчувають «інфляцію» як різкий стрибок рівня життя навіть тоді, коли офіційний CPI сповільнюється.

Профіль C: Пенсіонер(ка) або сім’я пенсіонерів без власного житла

Це найвразливіший профіль, бо майже всі витрати — «обов’язкові», а доходи фіксовані.

Одеса

• Оренда 1-кімнатної: 10 000 грн

• Комунальні + зв’язок: 2 500–3 200 грн

• Харчування: 6 000–7 500 грн

• Ліки/медицина: 1 500–2 500 грн
  Разом мінімум: 20 000 – 23 200 грн/міс

Навіть за допомоги родини пенсійний «кошик» залишається критичним. І саме тут найкраще видно різницю між «інфляцією на папері» і «інфляцією в гаманці».

«Чому не легше»: інфляція сповільнюється, а ціни все одно ростуть

Ключова помилка очікувань у 2026 році — плутати сповільнення інфляції зі зниженням цін.

• Якщо інфляція 9,3% р/р, а далі стане 6–7% р/р — ціни все одно зростатимуть, просто повільніше.

• «Полегшення» люди відчують лише тоді, коли доходи зростатимуть швидше, ніж їхній персональний кошик.

За даними Держстату, у листопаді 2025 року інфляція становила 0,4% м/м і 9,3% р/р. 
У тому ж експрес-випуску Держстат окремо показує, що продукти та безалкогольні напої у листопаді зросли на 0,8%, а яйця — на 12,6% за місяць. 
Ось чому люди «відчувають» інфляцію сильніше: вони бачать найчастіші покупки, а не усереднений індекс.

2026: базовий прогноз і головні ризики (енергія, витрати бізнесу, адмінціни)

НБУ у своєму Інфляційному звіті (жовтень 2025) прогнозує зниження інфляції до 9,2% у 2025, 6,6% у 2026 та до цілі 5% наприкінці 2027 року, але підкреслює чинники, що стримуватимуть дезінфляцію: витрати бізнесу на оплату праці та енергоресурси, ризики/дефіцит електроенергії й адміністративно регульовані ціни.

Це важливо перекласти на «людську мову»:

• Енергія та перебої = бізнес закладає витрати у ціну товарів/послуг.

• Зростання зарплат у витратах бізнесу (навіть якщо зарплата людини не зростає так швидко) = тиск на кінцеву ціну.

• Адміністративні ціни (тарифи/регульовані компоненти) можуть давати «стрибки», які сім’ї відчувають одразу.

Міста 2026: чому “інфляція” різна у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та Харкові

Оренда — найбільший «якір» для тих, хто не має власного житла, і вона різко відрізняється по містах (грудень 2025, ЛУН-статистика):

• Львів: 17 016 грн (1-кім)

• Київ: 16 000 грн (1-кім)

• Дніпро: 10 500 грн (1-кім)

• Одеса: 10 000 грн (1-кім)

• Харків: 4 500 грн (1-кім)

Тому «одна і та сама інфляція 6,6%» у 2026 році матиме різний ефект:

• у Львові/Києві основний ризик — житло + комунальні;

• у Харкові — їжа/ліки/комунальні, а не оренда;

• у Дніпрі та Одесі — баланс між житлом і споживчим кошиком, де будь-який ціновий стрибок на продукти швидко «з’їдає» резерв.

Висновки: що буде головним у 2026 році

1. Ціни вниз не підуть, якщо немає дефляції; мова лише про темп зростання.

2. Найболючіший сегмент — продовольство: навіть невеликі місячні стрибки створюють відчуття “дорогого життя”.

3. Оренда формує різні «України» всередині країни: Львів/Київ із кошиком 30–37 тис. грн проти Харкова з кошиком ~16–18 тис. грн для базового сценарію.

4. Прогноз НБУ 6,6% на 2026 — це сценарій поступового зниження інфляції, але з ризиками через енергетику та витрати бізнесу. Національний банк України+1

5. Ключова інтрига для домогосподарств — доходи проти кошика: якщо доходи ростуть повільніше, відчуття «інфляції» збережеться навіть за гарної макростатистики.