Кожен новий корупційний скандал в Україні спалахує яскраво, але ненадовго: кілька днів шуму — і суспільство перемикається на наступну історію. Війна змінила контекст: корупція перестала бути «звичним злом» і стала питанням національної безпеки.
«Кожна вкрадена гривня сьогодні — це недокуплений дрон, невідремонтоване укриття або затримана зарплата військовим», — говорить експерт з антикорупційної політики Ігор Петренко. За його словами, саме тому міжнародні партнери дедалі жорсткіше пов’язують допомогу з прогресом у судовій та антикорупційній реформах.
Ключовими елементами перезавантаження залишаються НАБУ, САП, ВАКС і реформа Конституційного суду. Без незалежного правосуддя будь-яка гучна операція детективів перетворюється на медійне шоу без наслідків. Суспільство, втомлене від безкарності, очікує не пресрелізів, а реальних вироків і конфіскації активів.
Окрема тема — прозорість державних закупівель під час війни. Частина тендерів закрита з міркувань безпеки, що створює спокусу для зловживань. «Завдання держави — знайти баланс між секретністю і контролем. Технологічно Україна до цього готова: є електронні системи закупівель, публічні реєстри та незалежні аналітичні центри», — зазначає представниця think tank’у «Центр реформ» Ольга Сокол.
Антикорупційне перезавантаження — це не лише про репутацію України в очах партнерів. Це питання виживання держави, яка воює й паралельно будує нову економічну модель. Якщо суспільство побачить, що «правила однакові для всіх», довіра до інституцій посилиться — а без довіри не буде ні інвестицій, ні довгострокових гарантій безпеки.
