«Бюджет виживання» 2026: рамка цифр, від якої нікуди не втекти
Держбюджет України на 2026 рік — це документ воєнної економіки, де внутрішні доходи майже повністю йдуть на оборону, а цивільні витрати значною мірою «підвішені» на регулярність допомоги партнерів. Саме таку логіку прямо описують і уряд, і аналітичні центри: країна не може профінансувати весь обсяг потреб власними силами без різкого зростання боргу або скорочення соціальних зобов’язань.
У законі про Держбюджет-2026 зафіксовано граничний дефіцит 1,902 трлн грн.
Міжнародні та українські джерела, що коментували ухвалення бюджету, наводять також «публічні» рамкові параметри: доходи близько 2,92 трлн грн, видатки близько 4,84 трлн грн, а дефіцит оцінюється як ~18,5% ВВП.
Ці цифри важливі не лише як «план», а як індикатор залежності: різниця між доходами та видатками — це простір, який у 2026 році має бути закритий переважно зовнішнім фінансуванням.
Звідки беруться доходи: чому «податками все не закрити»
Доходи бюджету-2026 формуються здебільшого з класичних податкових джерел: ПДВ, ПДФО, податок на прибуток, акцизи, мито. Проблема в тому, що навіть при номінальному зростанні надходжень уряд і експерти визнають: фіскальна база обмежена війною — зруйнованими виробництвами, міграцією робочої сили, ризиками для бізнесу, нестабільною логістикою експорту та імпорту.
Ключовий висновок Центру економічної стратегії (CES): бюджет-2026 демонструє «межі можливостей» країни, виснаженої війною, і п’ятий рік поспіль залишається бюджетом виживання, а не розвитку.
Практичний наслідок: уряд змушений балансувати між двома ризиками:
-
підвищити податковий тиск → отримати тінізацію та просідання активності;
-
не підвищувати → зберегти бізнес-стійкість, але залишити дефіцит «на партнерах».
Куди йдуть гроші: оборона як «внутрішній бюджет №1»
Головна стаття витрат — сектор безпеки та оборони. За даними Reuters, у бюджеті на 2026 рік закладено близько 2,8 трлн грн на оборону — це ~27,2% ВВП і приблизно 60% усіх видатків.
CES у своїх розборах підкреслює базову логіку: майже всі доходи держави спрямовуються на оборону, і це «жорстка» частина бюджету, яку складно зменшити без ризику для фронту.
Що всередині оборонних витрат (спрощено):
-
грошове забезпечення та соціальні гарантії військових;
-
закупівлі та виробництво озброєнь (окремо в медіа згадувалося фінансування внутрішнього виробництва, зокрема десятки мільярдів грн у проєкті);
-
ремонт і логістика;
-
фінансування сектору безпеки (прикордонники, Нацгвардія, СБУ тощо).
Ризик, про який постійно говорять аналітики: оборонні видатки протягом року можуть потребувати корекції залежно від ситуації на фронті та інтенсивності обстрілів інфраструктури — тоді навантаження на дефіцит зростає.
«Невоєнний бюджет»: соціалка, освіта, медицина — що реально забезпечується
Паралельно з обороною держава має підтримувати соціальну стійкість: пенсії, допомоги, медицину, освіту, підтримку ВПО та мінімальну інфраструктуру. Але саме тут найбільше значення має регулярність зовнішньої підтримки, бо «внутрішній ресурс» у пріоритеті йде на війну.
Соціальний захист
У публічних повідомленнях про ухвалення бюджету-2026 фігурують значні суми на соціальну підтримку (зокрема — сотні мільярдів гривень у рамках видатків соцсфери).
Ключове для населення — не лише «рядок у законі», а чи не буде касових затримок, якщо транші партнерів прийдуть пізніше графіка.
Освіта: конкретні суми й окремі програми
Мінфін (і урядові повідомлення) наводять кілька чітких позицій по освіті в бюджеті-2026:
-
195,3 млрд грн — фінансування, що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року;
-
14,4 млрд грн — безкоштовне шкільне харчування (протягом року реформа має охопити 3,5 млн учнів 1–11 класів);
-
6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня.
CES окремо аналізував компроміс щодо зарплат освітян і загальний контекст «невойової» частини бюджету, підкреслюючи, що соціально-гуманітарні рішення ухвалюються в дуже жорстких бюджетних обмеженнях.
Мінімальні стандарти: мінімалка і прожитковий мінімум
У коментарях CES щодо бюджету-2026 згадувалося підвищення мінімальної зарплати (у публічному аналізі — до 8848 грн) та зростання прожиткового мінімуму до 3209 грн.
Важливо: навіть підвищення «номінальних» стандартів не гарантує відчутного зростання купівельної спроможності, якщо інфляція або курсові коливання з’їдають ефект.
Дефіцит і «питання року»: скільки грошей треба від партнерів і що вже підтверджено
Міністр фінансів Сергій Марченко під час ухвалення бюджету наголошував: Україні потрібно понад $45 млрд додаткового залучення від міжнародних партнерів у 2026 році для стабільного фінансування бюджету.
Це політична й фінансова «вісь» бюджету-2026: без зовнішніх грошей уряд змушений або:
-
різко збільшувати внутрішні запозичення (що дорого і небезпечно для макростабільності),
-
або скорочувати/заморожувати частину цивільних програм,
-
або шукати «мостові» рішення (аванси/прискорені транші).
Аналітики CES деталізували структуру потреб: у 2026 році уряд хоче залучити $45,5 млрд зовнішнього фінансування, але частина суми ще не підтверджена, і в їхньому огляді прямо згадується розрив порядку $18,1 млрд, який ще потрібно «знайти» в переговорах.
CASE Україна і коаліція аналітичних центрів у своїх публічних зверненнях теж підкреслювали критичність зовнішнього фінансування в обсягах близьких до $45,5 млрд для 2026 року та вказували на необхідність доопрацювання/реалістичності окремих бюджетних рішень під цю рамку.
KSE (в аналізі проєкту бюджету) наводив параметри зовнішнього фінансування в розрізі інструментів: очікування значного обсягу позик і відносно меншої частки грантів, та прямо фіксував, що підтверджених зобов’язань недостатньо для повного покриття планів.
Роль ЄС: «найбільш передбачуваний донор» і Ukraine Facility
ЄС у 2026 році — ключовий фінансовий тил для цивільної частини бюджету. Головний інструмент — Ukraine Facility на 2024–2027 роки (приблизно €50 млрд).
Український уряд вказував, що в рамках Ukraine Facility на 2024–2027 роки закладено близько €50 млрд, з яких 38,337 млрд євро — пряма бюджетна підтримка.
Чому це важливо:
-
це не разова допомога, а механізм з регулярними траншами;
-
транші прив’язані до виконання Плану України та реформ, тобто мають умовність, але й дають прогнозованість;
-
саме бюджетна підтримка забезпечує «живі гроші» на соціальні видатки (а не лише проєкти).
США: найбільша невизначеність 2026 року
На відміну від європейської «довгої рамки», американський компонент у 2026 році виглядає менш прогнозованим. Reuters у матеріалах про бюджет-2026 прямо описував зниження/послаблення американської допомоги в контексті зміни політичної конфігурації у США та зазначав, що за таких умов ЄС стає найбільшим фінансовим донором.
Чому це боляче для бюджету:
-
військова допомога (озброєння) критично важлива, але не замінює бюджетну підтримку, яка потрібна для пенсій, зарплат, медицини й освіти;
-
будь-який провал по «грошах на рахунок» автоматично створює касовий ризик навіть при збереженні військових поставок.
МВФ: «якір довіри», який розблоковує інші гроші
МВФ не завжди найбільший у абсолютних сумах, але ключовий як інституція, що задає рамку макрофінансової дисципліни. У 2025 році МВФ завершував перегляди програми EFF і схвалював чергові виділення, зокрема транш близько $0,5 млрд для бюджетної підтримки за результатами восьмого перегляду.
Важливий сигнал — теза МВФ і міжнародних агентств: макростабільність України тримається на поєднанні відносно зваженої політики та значної зовнішньої підтримки, а ризики залишаються «виключно високими».
Окремо Reuters повідомляв, що місія МВФ починала роботу в Києві з фокусом на бюджет-2026, фіскальні прогнози та реформи, а також цитував позицію про те, що лише частина потреб на 2026–2027 уже забезпечена (тобто переговори продовжуються).
Борг і стійкість: чому бюджет-2026 пов’язаний із реструктуризацією та довірою донорів
Ще один «прихований» шар бюджету-2026 — боргові зобов’язання та вимоги програм з донорами. Наприкінці 2025 року міжнародні медіа повідомляли про домовленості України щодо реструктуризації частини інструментів (зокрема ВВП-варантів), і в цих матеріалах прямо зазначалося, що такі угоди важливі для відповідності орієнтирам МВФ та загальної боргової стійкості.
Для бюджету це означає:
-
значна частина дефіциту фінансується позиками → борг зростає;
-
донори уважно дивляться на боргову динаміку, управління фінансами та антикорупційні гарантії;
-
будь-який удар по довірі (скандали/провали реформ) підвищує ризик затримок фінансування.
Ризики касових розривів: що може «зламати» бюджет навіть при ухвалених цифрах
Навіть якщо бюджет ухвалено, касовий ризик залишається головним страхом 2026 року: соціальні й гуманітарні платежі йдуть щомісяця, а зовнішні транші можуть бути нерівномірними.
Основні ризики (узагальнено з позицій урядових і аналітичних джерел):
-
Затримка зовнішніх траншів (узгодження умов, політичні процеси в країнах-донорах, бюрократія).
-
Дофінансування оборони (воєнна ескалація, додаткові потреби на виробництво/закупівлю).
-
Енергетичні/експортні шоки, що б’ють по доходах і ВВП (а значить — по податковій базі).
-
Фактор США та загальна політична мінливість підтримки.
Три сценарії 2026 року: як «вистачить грошей» на практиці
Сценарій А (керований): ЄС регулярно фінансує через Ukraine Facility, МВФ проходить перегляди, Україна закриває потребу понад $45 млрд без критичних провалів, касові піки — контрольовані.
Сценарій B (напружений): частина грошей приходить із затримками, уряд частіше перекриває касові розриви внутрішніми запозиченнями, окремі цивільні програми «розтягуються» в часі, можливий перегляд бюджету протягом року.
Сценарій C (кризовий): суттєвий дефіцит зовнішнього фінансування (або політична пауза), заморожування частини витрат, різке зростання внутрішнього боргового навантаження та запит на термінові «мости» від партнерів.
Висновок: що реально фінансує Україна сама, а що — партнери
Якщо перекласти бюджет-2026 на просту мову, виходить така «матриця відповідальності»:
Україна власним ресурсом у 2026 році:
-
тягне основний масив оборони та безпеки (приблизно 2,8 трлн грн);
-
підтримує базову роботу держави та співфінансує критичні цивільні сфери, але в дуже жорстких межах.
Партнери (ЄС, МВФ та інші) у 2026 році:
-
стають ключовими для соціальної та гуманітарної стійкості (пенсії, зарплати бюджетникам, медицина, освіта, частина відновлення);
-
закривають дефіцит, який уряд оцінює як потребу понад $45 млрд на рік.
Бюджет-2026 — це угода не лише про цифри, а про передбачуваність: чи зможе держава фінансувати фронт щодня, а партнери — цивільну Україну щомісяця.
