Аптека як соціальний індикатор
У 2024–2025 роках аптека в Україні стала однією з ключових точок соціальної напруги. Для мільйонів громадян — людей із хронічними захворюваннями, літніх, військових і ВПО — регулярна купівля ліків перетворилася з побутової дії на фінансовий виклик.
Аналітика фармринку показує: попит у «штуках» майже не зростає, тоді як витрати стрімко збільшуються. За підсумками першого півріччя 2025 року обсяг аптечного продажу сягнув 111,9 млрд грн (+21,1% р/р), але в натуральному вимірі — лише 648,1 млн упаковок (+0,9%). Це означає, що українці купують приблизно ту ж кількість ліків, але платять значно більше.
Економісти пояснюють: попит на ліки є нееластичним, тому саме фармацевтичні витрати першими «з’їдають» доходи домогосподарств у періоди інфляції.
Ціни на ліки: що дорожчає і чому
У 2022–2025 роках фармацевтичний ринок демонстрував зростання цін, що випереджало загальну інфляцію. За оцінками галузевих аналітиків, окремі імпортні препарати подорожчали на 30–70%, а в деяких нішах — і більше.
Ключові чинники зростання цін:
-
девальвація гривні та імпортна залежність активних фармацевтичних інгредієнтів;
-
подорожчання логістики та страхування вантажів;
-
енергетичні ризики для виробників і аптек;
-
перебої у глобальних ланцюгах постачання.
Навіть українські виробники залишаються залежними від імпортної сировини, тому локальне виробництво не гарантує стабільних цін.
«Доступні ліки» та електронний рецепт: масштаб і обмеження
Програма реімбурсації «Доступні ліки» залишається ключовим інструментом державної підтримки. У 2024 році нею скористалися понад 2,47 млн пацієнтів, а НСЗУ відшкодувала аптекам понад 5,58 млрд грн. Було виписано 15,78 млн електронних рецептів, з яких 85,8% погашено.
Водночас експерти вказують на системні «вузькі місця»:
-
частина лікарів використовує програму не повною мірою;
-
перелік препаратів не завжди відповідає клінічним протоколам;
-
у малих містах і селах вибір значно вужчий, ніж у мегаполісах.
У результаті пацієнти часто змушені доплачувати за аналоги або шукати ліки в інших регіонах.
Державне регулювання цін у 2025 році
На початку 2025 року держава суттєво посилила втручання у фармацевтичне ціноутворення. Було запроваджено граничні націнки для дистриб’юторів і аптек, а також заборонено маркетингові платежі, які раніше закладалися в кінцеву вартість ліків.
Крім того, влада задекларувала зниження цін на низку найбільш затребуваних препаратів до 30% з березня 2025 року. За оцінками юристів і ринкових експертів, у регульованих сегментах це дало помітний ефект, але водночас створило ризик перенесення маржі на нерегульовані категорії.
Дефіцит: системний чи локальний
Дефіцит ліків у 2024–2025 роках має переважно локальний характер. Йдеться не про повну відсутність препаратів у країні, а про:
-
збої у державних закупівлях;
-
затримки поставок окремими дистриб’юторами;
-
нерівномірний розподіл між регіонами.
Найчастіше проблеми виникають із онкопрепаратами, інсулінами, антибіотиками та психотропними засобами. Пацієнтські організації наголошують: навіть короткі затримки для таких категорій створюють критичні ризики.
«Чорний ринок» ліків: причини і масштаби
На тлі дефіциту та високих цін активізується неофіційний обіг ліків. Він включає:
-
продаж препаратів через соцмережі та месенджери;
-
перепродаж гуманітарних поставок;
-
незаконний імпорт і фальсифікат.
У 2025 році Держлікслужба відновила планові перевірки: за перший квартал проведено понад 200 інспекцій, заборонено обіг 8 найменувань ліків і припинено дію ліцензій у 24 суб’єктів. Найпоширеніші порушення — продаж рецептурних препаратів без рецепта та порушення умов зберігання.
Війна як фактор нерівності доступу
Війна безпосередньо впливає на доступність ліків. За даними ВООЗ, з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 2,2 тис. атак на медичну систему, що призвело до руйнування лікарень, аптек і складів.
Навіть за наявності препарату в країні логістика, холодовий ланцюг і безпекові ризики створюють серйозну різницю між регіонами — насамперед між тиловими та прифронтовими областями.
Хто страждає найбільше
Найуразливіші групи:
-
пацієнти з хронічними захворюваннями;
-
літні люди;
-
ВПО;
-
мешканці сільських територій;
-
військові та ветерани з тривалими схемами лікування.
Аналітики зазначають: навіть 10–15% зростання цін може призвести до переривання терапії для цих груп.
Що далі: сценарії 2025–2026 років
Експертні прогнози сходяться в кількох пунктах:
-
ціни навряд чи знизяться, але темпи зростання можуть сповільнитися;
-
дефіцит залишатиметься точковим;
-
роль державних програм і контролю зростатиме;
-
«чорний ринок» існуватиме доти, доки офіційна система не стане більш гнучкою та рівномірною.
Проблеми доступності ліків в Україні виходять за межі суто фармацевтичного ринку. Це поєднання війни, інфляції, регуляторних рішень і логістичних ризиків. Від того, наскільки держава зможе збалансувати контроль, підтримку пацієнтів і роботу ринку, залежить не лише економіка, а й здоров’я мільйонів людей.
