Бюджет України 2026: на що реально вистачить грошей і які витрати покриють партнери

«Бюджет виживання» 2026: рамка цифр, від якої нікуди не втекти

Держбюджет України на 2026 рік — це документ воєнної економіки, де внутрішні доходи майже повністю йдуть на оборону, а цивільні витрати значною мірою «підвішені» на регулярність допомоги партнерів. Саме таку логіку прямо описують і уряд, і аналітичні центри: країна не може профінансувати весь обсяг потреб власними силами без різкого зростання боргу або скорочення соціальних зобов’язань.

У законі про Держбюджет-2026 зафіксовано граничний дефіцит 1,902 трлн грн.
Міжнародні та українські джерела, що коментували ухвалення бюджету, наводять також «публічні» рамкові параметри: доходи близько 2,92 трлн грн, видатки близько 4,84 трлн грн, а дефіцит оцінюється як ~18,5% ВВП.

Ці цифри важливі не лише як «план», а як індикатор залежності: різниця між доходами та видатками — це простір, який у 2026 році має бути закритий переважно зовнішнім фінансуванням.

Звідки беруться доходи: чому «податками все не закрити»

Доходи бюджету-2026 формуються здебільшого з класичних податкових джерел: ПДВ, ПДФО, податок на прибуток, акцизи, мито. Проблема в тому, що навіть при номінальному зростанні надходжень уряд і експерти визнають: фіскальна база обмежена війною — зруйнованими виробництвами, міграцією робочої сили, ризиками для бізнесу, нестабільною логістикою експорту та імпорту.

Ключовий висновок Центру економічної стратегії (CES): бюджет-2026 демонструє «межі можливостей» країни, виснаженої війною, і п’ятий рік поспіль залишається бюджетом виживання, а не розвитку.

Практичний наслідок: уряд змушений балансувати між двома ризиками:

• підвищити податковий тиск → отримати тінізацію та просідання активності;

• не підвищувати → зберегти бізнес-стійкість, але залишити дефіцит «на партнерах».

Куди йдуть гроші: оборона як «внутрішній бюджет №1»

Головна стаття витрат — сектор безпеки та оборони. За даними Reuters, у бюджеті на 2026 рік закладено близько 2,8 трлн грн на оборону — це ~27,2% ВВП і приблизно 60% усіх видатків.

CES у своїх розборах підкреслює базову логіку: майже всі доходи держави спрямовуються на оборону, і це «жорстка» частина бюджету, яку складно зменшити без ризику для фронту.

Що всередині оборонних витрат (спрощено):

• грошове забезпечення та соціальні гарантії військових;

• закупівлі та виробництво озброєнь (окремо в медіа згадувалося фінансування внутрішнього виробництва, зокрема десятки мільярдів грн у проєкті);

• ремонт і логістика;

• фінансування сектору безпеки (прикордонники, Нацгвардія, СБУ тощо).

Ризик, про який постійно говорять аналітики: оборонні видатки протягом року можуть потребувати корекції залежно від ситуації на фронті та інтенсивності обстрілів інфраструктури — тоді навантаження на дефіцит зростає.

«Невоєнний бюджет»: соціалка, освіта, медицина — що реально забезпечується

Паралельно з обороною держава має підтримувати соціальну стійкість: пенсії, допомоги, медицину, освіту, підтримку ВПО та мінімальну інфраструктуру. Але саме тут найбільше значення має регулярність зовнішньої підтримки, бо «внутрішній ресурс» у пріоритеті йде на війну.

Соціальний захист

У публічних повідомленнях про ухвалення бюджету-2026 фігурують значні суми на соціальну підтримку (зокрема — сотні мільярдів гривень у рамках видатків соцсфери).
Ключове для населення — не лише «рядок у законі», а чи не буде касових затримок, якщо транші партнерів прийдуть пізніше графіка.

Освіта: конкретні суми й окремі програми

Мінфін (і урядові повідомлення) наводять кілька чітких позицій по освіті в бюджеті-2026:

• 195,3 млрд грн — фінансування, що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року;

• 14,4 млрд грн — безкоштовне шкільне харчування (протягом року реформа має охопити 3,5 млн учнів 1–11 класів);

• 6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня.

CES окремо аналізував компроміс щодо зарплат освітян і загальний контекст «невойової» частини бюджету, підкреслюючи, що соціально-гуманітарні рішення ухвалюються в дуже жорстких бюджетних обмеженнях.

Мінімальні стандарти: мінімалка і прожитковий мінімум

У коментарях CES щодо бюджету-2026 згадувалося підвищення мінімальної зарплати (у публічному аналізі — до 8848 грн) та зростання прожиткового мінімуму до 3209 грн. 
Важливо: навіть підвищення «номінальних» стандартів не гарантує відчутного зростання купівельної спроможності, якщо інфляція або курсові коливання з’їдають ефект.

Дефіцит і «питання року»: скільки грошей треба від партнерів і що вже підтверджено

Міністр фінансів Сергій Марченко під час ухвалення бюджету наголошував: Україні потрібно понад $45 млрд додаткового залучення від міжнародних партнерів у 2026 році для стабільного фінансування бюджету.

Це політична й фінансова «вісь» бюджету-2026: без зовнішніх грошей уряд змушений або:

• різко збільшувати внутрішні запозичення (що дорого і небезпечно для макростабільності),

• або скорочувати/заморожувати частину цивільних програм,

• або шукати «мостові» рішення (аванси/прискорені транші).

Аналітики CES деталізували структуру потреб: у 2026 році уряд хоче залучити $45,5 млрд зовнішнього фінансування, але частина суми ще не підтверджена, і в їхньому огляді прямо згадується розрив порядку $18,1 млрд, який ще потрібно «знайти» в переговорах.

CASE Україна і коаліція аналітичних центрів у своїх публічних зверненнях теж підкреслювали критичність зовнішнього фінансування в обсягах близьких до $45,5 млрд для 2026 року та вказували на необхідність доопрацювання/реалістичності окремих бюджетних рішень під цю рамку.

KSE (в аналізі проєкту бюджету) наводив параметри зовнішнього фінансування в розрізі інструментів: очікування значного обсягу позик і відносно меншої частки грантів, та прямо фіксував, що підтверджених зобов’язань недостатньо для повного покриття планів.

Роль ЄС: «найбільш передбачуваний донор» і Ukraine Facility

ЄС у 2026 році — ключовий фінансовий тил для цивільної частини бюджету. Головний інструмент — Ukraine Facility на 2024–2027 роки (приблизно €50 млрд).

Український уряд вказував, що в рамках Ukraine Facility на 2024–2027 роки закладено близько €50 млрд, з яких 38,337 млрд євро — пряма бюджетна підтримка.

Чому це важливо:

• це не разова допомога, а механізм з регулярними траншами;

• транші прив’язані до виконання Плану України та реформ, тобто мають умовність, але й дають прогнозованість;

• саме бюджетна підтримка забезпечує «живі гроші» на соціальні видатки (а не лише проєкти).

США: найбільша невизначеність 2026 року

На відміну від європейської «довгої рамки», американський компонент у 2026 році виглядає менш прогнозованим. Reuters у матеріалах про бюджет-2026 прямо описував зниження/послаблення американської допомоги в контексті зміни політичної конфігурації у США та зазначав, що за таких умов ЄС стає найбільшим фінансовим донором.

Чому це боляче для бюджету:

• військова допомога (озброєння) критично важлива, але не замінює бюджетну підтримку, яка потрібна для пенсій, зарплат, медицини й освіти;

• будь-який провал по «грошах на рахунок» автоматично створює касовий ризик навіть при збереженні військових поставок.

МВФ: «якір довіри», який розблоковує інші гроші

МВФ не завжди найбільший у абсолютних сумах, але ключовий як інституція, що задає рамку макрофінансової дисципліни. У 2025 році МВФ завершував перегляди програми EFF і схвалював чергові виділення, зокрема транш близько $0,5 млрд для бюджетної підтримки за результатами восьмого перегляду.

Важливий сигнал — теза МВФ і міжнародних агентств: макростабільність України тримається на поєднанні відносно зваженої політики та значної зовнішньої підтримки, а ризики залишаються «виключно високими».

Окремо Reuters повідомляв, що місія МВФ починала роботу в Києві з фокусом на бюджет-2026, фіскальні прогнози та реформи, а також цитував позицію про те, що лише частина потреб на 2026–2027 уже забезпечена (тобто переговори продовжуються).

Борг і стійкість: чому бюджет-2026 пов’язаний із реструктуризацією та довірою донорів

Ще один «прихований» шар бюджету-2026 — боргові зобов’язання та вимоги програм з донорами. Наприкінці 2025 року міжнародні медіа повідомляли про домовленості України щодо реструктуризації частини інструментів (зокрема ВВП-варантів), і в цих матеріалах прямо зазначалося, що такі угоди важливі для відповідності орієнтирам МВФ та загальної боргової стійкості.

Для бюджету це означає:

• значна частина дефіциту фінансується позиками → борг зростає;

• донори уважно дивляться на боргову динаміку, управління фінансами та антикорупційні гарантії;

• будь-який удар по довірі (скандали/провали реформ) підвищує ризик затримок фінансування.

Ризики касових розривів: що може «зламати» бюджет навіть при ухвалених цифрах

Навіть якщо бюджет ухвалено, касовий ризик залишається головним страхом 2026 року: соціальні й гуманітарні платежі йдуть щомісяця, а зовнішні транші можуть бути нерівномірними.

Основні ризики (узагальнено з позицій урядових і аналітичних джерел):

1. Затримка зовнішніх траншів (узгодження умов, політичні процеси в країнах-донорах, бюрократія).

2. Дофінансування оборони (воєнна ескалація, додаткові потреби на виробництво/закупівлю).

3. Енергетичні/експортні шоки, що б’ють по доходах і ВВП (а значить — по податковій базі).

4. Фактор США та загальна політична мінливість підтримки.

Три сценарії 2026 року: як «вистачить грошей» на практиці

Сценарій А (керований): ЄС регулярно фінансує через Ukraine Facility, МВФ проходить перегляди, Україна закриває потребу понад $45 млрд без критичних провалів, касові піки — контрольовані.

Сценарій B (напружений): частина грошей приходить із затримками, уряд частіше перекриває касові розриви внутрішніми запозиченнями, окремі цивільні програми «розтягуються» в часі, можливий перегляд бюджету протягом року.

Сценарій C (кризовий): суттєвий дефіцит зовнішнього фінансування (або політична пауза), заморожування частини витрат, різке зростання внутрішнього боргового навантаження та запит на термінові «мости» від партнерів.

Висновок: що реально фінансує Україна сама, а що — партнери

Якщо перекласти бюджет-2026 на просту мову, виходить така «матриця відповідальності»:

Україна власним ресурсом у 2026 році:

• тягне основний масив оборони та безпеки (приблизно 2,8 трлн грн);

• підтримує базову роботу держави та співфінансує критичні цивільні сфери, але в дуже жорстких межах.

Партнери (ЄС, МВФ та інші) у 2026 році:

• стають ключовими для соціальної та гуманітарної стійкості (пенсії, зарплати бюджетникам, медицина, освіта, частина відновлення);

• закривають дефіцит, який уряд оцінює як потребу понад $45 млрд на рік.

Бюджет-2026 — це угода не лише про цифри, а про передбачуваність: чи зможе держава фінансувати фронт щодня, а партнери — цивільну Україну щомісяця.