У 2024–2025 роках в Україні відбувається масштабна трансформація системи військового обліку. «Резерв+» – мобільний застосунок, розроблений Міністерством оборони України (Міноборони), став центральним елементом реформи: тепер на облік можуть ставати дистанційно 17-річні юнаки без відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а чоловіки віком 25–60 років, які раніше не перебували на військовому обліку, вноситимуться автоматично.
Паралельно держава готується запустити є-ТЦК – електронний сервіс, який, за планами Кабміну, до кінця 2025 року має інтегруватися з «Резерв+» і «перенести» більшу частину паперової роботи в цифровий формат. Це дозволить щомісяця зменшити навантаження на ТЦК приблизно на 15%.
Що дає «Резерв+»
Через застосунок можна зареєструватися, отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом (еквівалентний паперовому), оновити свої дані, оформити відстрочку, а також спростити подання заявки на військову службу чи вакансію в резерві.
Таке рішення мінімізує черги та паперову тяганину, заощаджує час і, що важливо, знижує навантаження на територіальні центри. За оцінкою Міноборони, це має зробити систему військового обліку більш зрозумілою, сучасною та зручною для громадян.
З початком повномасштабної війни паперова система військового обліку стала серйозним викликом: сотні тисяч громадян, переміщення, укрупнення територій — усе це ускладнювало логістику. Численні черги, помилки під час заповнення, затримки й плутанина з документами робили облік непрозорим та створювали додаткове навантаження на людей і службу.
Цифровізація — шанс на спрощення, прозорість і точність. Коли дані зберігаються в базі та оновлюються онлайн, державні й адміністративні ресурси не змушені витрачати час на паперову роботу, що підвищує загальну ефективність.
Серед експертів і правозахисників лунають застереження. По-перше – технічні ризики: неможливість коректно зчитати QR-код, збої під час синхронізації даних, помилки при введенні особистих даних. У таких випадках людина може тимчасово «втратити» свій паперовий еквівалент за формальними ознаками.
По-друге – соціальні ризики: важливо, щоб держава гарантувала, що автоматичне взяття на облік не перетвориться на формальний механізм «масового обліку» без належної верифікації. Особливо це стосується чоловіків, які раніше з тих чи інших причин не були зареєстровані.
Нарешті – питання прав і відповідальності: електронний облік — це зручно, але громадяни мають розуміти, як перевіряються дані, хто може їх запитати та які існують гарантії, що інформацію не буде використано для незаконного тиску.
Представники Міноборони підкреслюють: курс на цифровізацію був неминучим. Як пояснив керівник Директорату цифрової трансформації відомства, мета — «усунути зайву бюрократію, знизити навантаження, зробити систему більш ефективною, простою та доступною для громадян».
Очікується, що запуск «є-ТЦК» і інтеграція всіх облікових процесів (військовий облік, медкомісії, резерв, бронювання працівників) стане основою нового підходу – «держава як сервіс». Для багатьох регіонів, підприємств і громадян це давно очікуване спрощення.
