Ціни: інфляція знову однознакова, але «кошик» живе різним життям
Головна цифра тижня — офіційна статистика з інфляції за листопад 2025. Споживчі ціни за місяць зросли на 0,4%; річна інфляція сповільнилася до 9,3% р/р.
Важливо, що «середня» інфляція — це підсумок різноспрямованих процесів усередині кошика. За даними офіційної публікації індексів споживчих цін, у листопаді:
-
продукти та безалкогольні напої: +0,8% м/м, +10,2% від початку року;
-
загальний індекс споживчих цін від початку року (січень–листопад): 107,7% (тобто +7,7%).
Коментар експерта (НБУ): Національний банк пояснює сповільнення інфляції, зокрема, помірнішою динамікою окремих товарів і груп (адміністративно регульовані ціни — близько 10,4% р/р за оцінкою НБУ) та загальною комбінацією чинників пропозиції/попиту.
Що це означає для людей: «інфляція 9,3%» не означає, що кожна ваша покупка подорожчала рівно на 9,3%. Домогосподарства з різною структурою споживання (більше їжі, ліків, комуналки чи транспорту) відчувають статистику по-різному — і саме це створює ефект «у магазинах усе дорожче, а в звітах — сповільнення».
Продукти: тиск зберігається, а «локальні піки» роблять психологію цін
Якщо дивитися в деталі, найбільше людей зачіпають не відсотки «в середньому», а конкретні товари. В окремих регіональних експрес-випусках статистики видно, що за деякими позиціями коливання різкі (наприклад, сезонні стрибки щодо яєць, овочів тощо).
І це логіка продовольчого ринку воєнного часу:
-
ланцюги постачання та зберігання залишаються вразливими;
-
витрати бізнесу «на безпеку» й логістику часто не видно у ціннику, але вони в нього вбудовані;
-
покупці швидше реагують на товари частих покупок (хліб, молоко, яйця), ніж на рідкісні витрати — тому саме вони формують відчуття «дорожнечі».
Зарплати: номінал зростає, але ключове питання — «реальні» гроші
Держстат повідомив, що середня зарплата штатних працівників у жовтні 2025 становила 26 913 грн, що на 1,1% більше, ніж у вересні.
Тут дві важливі застереження:
-
Середня ≠ медіанна. У реальності багато хто отримує менше за «середню», а розподіл за секторами та регіонами дуже нерівномірний.
-
Для домогосподарства має значення реальна зарплата — тобто номінал мінус вплив зростання цін. За інфляції близько 9–10% р/р виграють передусім ті, у кого індексація/перегляд оплати відбувається частіше та хто працює в секторах зі стійким попитом.
Мінімалка-2026: підвищення заплановане, але «ефект для гаманця» обмежений податками
У законі про держбюджет-2026 закріплено: мінімальна зарплата з 1 січня 2026 — 8 647 грн/міс (і 52 грн/год), тоді як у 2025 році — 8 000 грн (і 48 грн/год).
Практичний сенс: мінімалка впливає не лише на «нижню планку» зарплат, а й на низку пов’язаних параметрів (штрафи, межі нарахувань тощо). Водночас для найманого працівника важливо пам’ятати: зростання «брудної» суми не дорівнює зростанню «чистої» — частину з’їдають обов’язкові утримання.
Прожитковий мінімум-2026: цифри зростають, але експерти сперечаються про «реальність» показника
Закон про держбюджет-2026 встановлює прожитковий мінімум з 1 січня 2026 на рівні 3 209 грн на одну особу на місяць. За групами:
-
діти до 6 років — 2 817 грн;
-
діти 6–18 — 3 512 грн;
-
працездатні — 3 328 грн;
-
особи, які втратили працездатність — 2 595 грн.
Коментар аналітиків (ЦЕС): Центр економічної стратегії наголошує, що бюджетне підвищення прожиткового мінімуму залишається предметом постійної дискусії, адже індикатор часто критикують за відрив від фактичної вартості життя та «прив’язку» до нього великої кількості виплат.
Пенсії: мінімум підтягнеться через прожитковий мінімум, індексація — у березні
Оскільки прожитковий мінімум для непрацездатних з 1 січня 2026 встановлено 2 595 грн, саме ця цифра стає ключовою «опорою» для мінімальних пенсійних виплат.
Окрема історія — щорічна індексація, яку традиційно проводять навесні. У публічному полі вже обговорюють, що індексація очікується з 1 березня 2026, але параметри (коефіцієнт) зазвичай оголошують ближче до дати та вони залежать від інфляції й динаміки зарплат.
Що важливо пенсіонерам:
-
підвищення «мінімуму» зачіпає тих, у кого виплати близькі до нижньої межі;
-
індексація — ширший механізм, але не завжди застосовується однаково до всіх категорій (зокрема через особливості спецпенсій).
«Дитячі» виплати: чинні суми та ризик плутанини через новини про реформи
Наразі базова допомога при народженні дитини в Україні — 41 280 грн, з яких 10 320 грн виплачуються одноразово, а решта — рівними частинами по 860 грн/міс протягом 36 місяців. Це підтверджує Мінсоцполітики (роз’яснювальні матеріали).
Паралельно в медіа обговорюються зміни «дитячих» виплат з 2026 року: повідомлялося про ухвалення законодавчих змін і розширення підходів до підтримки сімей з дітьми. Щоб не потрапити в інформаційну пастку, варто:
-
перевіряти остаточні норми закону та дату набрання чинності;
-
відстежувати офіційні роз’яснення профільного міністерства, коли вони вийдуть;
-
враховувати, що перехідні положення і порядок виплат часто уточнюються підзаконними актами.
Курс гривні: «в цифрі НБУ» стабільно, але готівковий ринок живе діапазонами
На 19 грудня 2025 офіційний курс гривні до долара США, у публікаціях із посиланням на дані НБУ, близько 42,34 грн/$ (офіційний курс).
Чому це важливо для «цін тижня»:
-
імпортна складова сидить у пальному, частині продуктів, ліках, техніці;
-
стабільний курс допомагає стримувати «імпортовану інфляцію», але не скасовує внутрішні чинники — логістику, сезонність, дефіцити, податки.
Ставка НБУ: 15,5% — сигнал «інфляцію тримаємо у фокусі»
Нацбанк зберіг облікову ставку 15,5% (рішення від 11 грудня 2025, діє з 12 грудня).
Логіка регулятора (експертна): висока ставка — це спосіб утримувати інфляційні очікування та балансувати валютний ринок, особливо коли економіка живе в умовах підвищеної невизначеності. Для домогосподарств це відображається у вартості кредитів і дохідності частини гривневих інструментів.
Допомоги та підтримка переселенців: акцент зміщується на оренду й адресність
Окремий блок «цифр тижня» — механіка підтримки ВПО/переселенців. У 2025 році запущені інструменти, які мають частково закривати «орендний розрив», зокрема через експериментальні програми та калькулятори розрахунку орієнтовної допомоги.
Ключова ідея — адресність: розмір підтримки залежить від міста, площі житла, складу сім’ї та доходів (тобто не «всім однаково», а «за параметрами»).
Підсумок тижня: три висновки, які реально допомагають орієнтуватися
-
Інфляція сповільнилася до 9,3% р/р, але за продуктами й окремими позиціями залишаються «нервові» піки — саме вони формують відчуття зростання цін.
-
Зарплати зростають номінально, але питання 2026 року — чи зможе ріст доходів випереджати ріст цін у широких груп, а не лише в окремих галузях.
-
Соцпоказники-2026 (мінімалка й прожитковий мінімум) підвищуються, але експерти критикують прожитковий мінімум як індикатор «на папері» — і це важливо враховувати при оцінці реальної купівельної спроможності допомог.
