Для українців Різдво — це не лише християнське свято, а й важлива частина культурної спадщини та родинних традицій. Проте протягом тривалого часу в Україні співіснували дві дати святкування: 7 січня, успадкована від радянської та російської традиції, і 25 грудня — разом із більшістю християнського світу. Чому виникла така різниця? І який вибір робить сучасне українське суспільство?
Календарні корені: стара та нова епохи
Проблема починається з юліанського календаря, запровадженого Юлієм Цезарем. Через його неточність рік поступово «зсувався» щодо астрономічних подій. Щоб вирівняти календар, у 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив григоріанську реформу, яку невдовзі прийняли всі католицькі та протестантські країни.
Православні ж церкви побоювалися втратити власну традицію, тому зберегли юліанський календар. З того часу різниця між стилями збільшилася до 13 днів:
25 грудня за старим стилем → 7 січня за новим стилем.
Символ віри й політичної незалежності
Для релігійного Сходу календар став ознакою ідентичності.
У Російській імперії його вважали частиною протистояння «латинському Заходу». А в СРСР держава зробила все, аби послабити релігійну традицію: Різдво заборонили, а замість нього просували Новий рік як головне зимове свято.
Україна успадкувала цю модель:
ялинка → атрибут Нового року
подарунки → на 31 грудня
Різдво → у церковному календарі залишалося на 7 січня
Україна у ХХІ столітті: рух до Європи
Після здобуття незалежності тема дати Різдва періодично поверталася, але рішучі зміни почалися після 2014 року, а особливо — після 2022-го. Війна зробила питання календаря символом відмежування від російського впливу.
Крок за кроком Україна переходить до святкування 25 грудня:
-
ПЦУ у 2023–2024 роках перейшла на новоюліанський календар
-
УГКЦ давно святкує за григоріанським стилем
-
держава офіційно визнала цей день вихідним і святковим
Таким чином, Україна синхронізується з ЄС і більшістю країн світу.
Які настрої в суспільстві?
Опитування свідчать: дедалі більше українців підтримують єдину дату — 25 грудня.
Серед основних мотивів:
-
культурна євроінтеграція
-
бажання попрощатися із радянською спадщиною
-
зручність для бізнесу, освіти, подорожей
-
участь у світовій традиції святкування
Разом з тим частина сімей досі звикла до січневого Різдва. Експерти наголошують: зміни не повинні роз’єднувати людей — важливий плавний перехід.
Багатство української традиції — незалежно від календаря
Різдво — це:
-
коляда і щедрівки
-
вертеп і дідух
-
родинний стіл і кутя
-
віра та єдність
І всі ці елементи залишаються з нами у будь-яку дату.
Перехід на 25 грудня — це не заперечення минулого, а крок до свідомого майбутнього, в якому Україна визначає себе як європейську державу. А головний сенс Різдва — народження надії — не залежить від того, чи стоїть на календарі 25 грудня або 7 січня.
