Новини
Міста без укриттів: хто відповідає за безпеку нових ЖК і ТРЦ
Проблема, про яку заговорили занадто пізно
Повномасштабна війна змусила українські міста жити в режимі постійної загрози. Повітряні тривоги стали фоном повсякденного життя, а питання доступу до укриттів — не теоретичним, а життєво необхідним. Водночас у великих містах продовжують з’являтися нові житлові комплекси, бізнес-центри та ТРЦ, де або немає укриттів взагалі, або вони існують лише «на папері».
Ця проблема особливо загострилася у 2024–2025 роках, коли активізувалися дискусії про відбудову, інвестиції та «нові стандарти міського життя». Парадокс полягає в тому, що сучасні ЖК з підземними паркінгами, дизайнерськими лобі й комерційними приміщеннями часто виявляються менш безпечними, ніж радянські будинки з примітивними, але реальними підвалами.
Чому укриття стали критичним елементом міської безпеки
За оцінками урбаністів і фахівців із цивільного захисту, укриття — це не лише бетон і вентиляція. Це:
-
елемент системи виживання міста;
-
фактор психологічної стабільності мешканців;
-
складова відповідальності девелопера та місцевої влади.
Аналітики наголошують: місто без укриттів — це місто, яке не витримує тривалих криз. Ракетні удари, атаки дронів, енергетичні блекаути створюють каскадні ризики, і відсутність захищеного простору різко збільшує втрати серед цивільного населення.
Що кажуть норми: ДБН, закони і формальні вимоги
Формально в Україні діють державні будівельні норми (ДБН), які регулюють питання захисних споруд цивільного захисту. Після 2022 року вимоги було посилено, зокрема щодо:
-
обов’язковості укриттів у новому житловому будівництві;
-
використання підземних паркінгів як споруд подвійного призначення;
-
доступності укриттів для маломобільних груп населення.
Однак ключова проблема — розрив між нормами і практикою. Частина вимог має рекомендаційний характер, а контроль за їх дотриманням часто обмежується формальною перевіркою документації.
Підземний паркінг ≠ укриття
Одна з найбільш поширених маніпуляцій на ринку — ототожнення підземного паркінгу з повноцінним укриттям. Експерти з цивільного захисту пояснюють: далеко не кожен паркінг може виконувати цю функцію.
Критичні параметри укриття:
-
товщина перекриттів і стін;
-
наявність двох і більше виходів;
-
система вентиляції та фільтрації повітря;
-
санітарні умови і запаси води;
-
можливість автономного освітлення.
У багатьох нових ЖК паркінги проєктувалися виключно для автомобілів і не відповідають мінімальним вимогам безпеки у разі обстрілів.
Хто відповідає: розподіл відповідальності на папері
Забудовник
Формально саме забудовник несе відповідальність за відповідність об’єкта будівельним нормам. Він:
-
замовляє проєкт;
-
проходить експертизу;
-
здає об’єкт в експлуатацію.
На практиці забудовник зацікавлений мінімізувати витрати, а укриття — це дорогий елемент, який складно монетизувати.
Проєктувальник
Архітектурні бюро часто працюють у межах технічного завдання, яке формує девелопер. Якщо укриття не є пріоритетом у ТЗ, воно або спрощується, або «маскується» під інші приміщення.
Місцева влада
Органи місцевого самоврядування відповідають за містобудівні умови, дозволи та прийняття об’єктів в експлуатацію. Саме тут часто виникає простір для компромісів і «сірих зон».
Держава
Центральна влада формує нормативну базу та здійснює нагляд, але на практиці контроль часто фрагментований і не системний.
ТРЦ як зона підвищеного ризику
Торгово-розважальні центри — окрема проблема. Це місця масового скупчення людей, які під час повітряної тривоги потребують швидкої евакуації або доступу до укриття.
Експерти з безпеки зазначають:
-
не всі ТРЦ мають власні укриття;
-
частина з них розрахована лише на персонал;
-
навігація до укриттів часто відсутня або неочевидна;
-
персонал не проходить регулярних тренувань.
У разі масової тривоги це створює хаос і підвищує ризики травм та паніки.
Чому ринок «опирається» укриттям
Причини небажання девелоперів інвестувати в укриття:
-
Висока вартість будівництва і обслуговування.
-
Відсутність чіткої відповідальності у разі порушень.
-
Слабкий попит з боку покупців, які часто обирають ціну і локацію.
-
Нечіткі стандарти, що дозволяють формально виконати вимоги.
Аналітики ринку нерухомості визнають: поки укриття не стануть обов’язковим і перевірюваним елементом, ситуація змінюватиметься повільно.
Досвід міст: нерівність і фрагментація
У великих містах (Київ, Львів, Дніпро) частина нових проєктів вже включає повноцінні укриття або спроєктовані «безпечні ядра». Водночас у менших громадах забудова часто відбувається за мінімальними стандартами.
Це формує нерівність безпеки: рівень захищеності залежить не від загальних правил, а від бюджету проєкту та позиції конкретної громади.
Що кажуть експерти та аналітичні центри
Урбаністи та аналітики наголошують: укриття мають бути частиною містобудівної логіки, а не «додатком».
Експерти Центру стратегічних досліджень та профільних урбаністичних платформ підкреслюють:
-
безпека має закладатися на етапі генпланів;
-
контроль повинен бути незалежним;
-
громадськість має мати доступ до інформації про укриття.
Чи змінить ситуацію відбудова
Плани післявоєнної відбудови відкривають вікно можливостей. Саме зараз формуються підходи, які можуть зробити укриття обов’язковим стандартом, а не винятком.
Однак без політичної волі та жорсткого контролю є ризик, що нові міста відтворять старі помилки — красиві фасади без реальної безпеки.
Міста без укриттів — це не абстрактна проблема, а прямий ризик для життя. Формально відповідальність розподілена між забудовниками, проєктувальниками, місцевою владою і державою. Фактично ж вона часто розмивається.
Поки укриття не стануть такою ж обов’язковою нормою, як ліфти чи пожежні виходи, нові ЖК і ТРЦ залишатимуться вразливими. В умовах війни це питання не комфорту, а виживання.