Ремесла і хендмейд до свят: куди піти за подарунками і як підтримати локальний бізнес

Війна та затяжна економічна криза не знищили в українців бажання святкувати, але суттєво змінили стиль зимових свят. Менше — про дорогі вітрини й безликі набори з супермаркетів, більше — про невеликі жести, локальні бренди та подарунки «з історією».

Ремесла і хендмейд знову стають частиною святкової культури. І це не лише естетика, а й економіка: купуючи в майстрів, українці підтримують тих, хто тримає малий бізнес у найскладніших умовах.

В Україні вже стартував сезон ярмарків і зимових просторів, де можна знайти подарунки ручної роботи — від кераміки й текстилю до натуральної косметики й авторських солодощів.

Київ: «Зимова країна», Софійська площа та музейні маркети

Столиця традиційно залишається однією з головних точок тяжіння новорічного сезону.

1. «Зимова країна» на ВДНГ
Національний комплекс ВДНГ у Києві знову перетворився на велике зимове міське середовище. Проєкт «Зимова країна» у сезоні 2025–2026 працює з 29 листопада 2025 року до 22 лютого 2026 року, щодня з 10:00 до 21:00, вхід на територію вільний.

Окрім ковзанки, світлових інсталяцій та дитячих розваг, тут працює різдвяний ярмарок із будиночками ремісників:

• кераміка та посуд із сучасними українськими орнаментами;

• теплі аксесуари — рукавиці, шапки, шарфи, шкарпетки;

• еко-свічки, мило ручної роботи, натуральна косметика;

• імбирні пряники, мед, варення, локальні солодощі.

Окремий блок — майстерні та простори для дітей: тут можна не лише купити подарунок, а й зробити його власноруч — розписати ялинкову прикрасу, зібрати свічку, створити листівку.

2. Головна ялинка на Софійській площі
5 грудня 2025 року в Києві урочисто відкрили головну ялинку країни на Софійській площі. Довкола традиційно розміщуються святкові локації: фотозони, благодійні стенди, точки з сувенірами та гарячими напоями.

Формат святкової зони адаптований до реалій війни: без великих концертів і масових шоу, але з акцентом на атмосферу та локальних продавців. Тут можна знайти невеликі ремісничі лавки зі свічками, різдвяним декором, текстилем й авторськими прикрасами.

3. Ярмарки при музеях та культурних просторах
У Києві посилилася роль камерних маркетів при музеях і культурних інституціях. Серед анонсів перших грудневих вихідних — ярмарок подарунків у Музеї Івана Гончара, де майстри народного мистецтва та сучасні дизайнери продають кераміку, вишивку, дерев’яну іграшку, гончарні вироби й святковий декор.

Такі маркети зазвичай тривають 1–2 дні, але дають змогу купити якісні речі й познайомитися з майстрами особисто.

Львів: різдвяне місто ремесел

Львів уже кілька років поспіль позиціонує себе як «різдвяну столицю» України й робить ставку саме на ремесла та атмосферу старого міста.

За даними міських ресурсів, зимовий сезон 2025–2026 стартував 5 грудня — з відкриття головної ялинки біля Оперного театру, а 19 грудня на площі Ринок відкриють традиційну міську ярмарку.

Особливої уваги заслуговують кілька локацій:

• Різдвяний ярмарок біля «Пструга» (вул. Братів Рогатинців, 49), який працює з 25 грудня до 7 січня. Тут, за описом організаторів, дерев’яні будиночки, гарячі напої, гуцульські шерстяні шкарпетки, кераміка, мед, пряники — типовий набір подарунків ручної роботи з «львівським шармом».

• Менші маркети та фестивалі у Львівському палаці мистецтв і на сусідніх площах: фестиваль пампуха та глінтвейну, локальні ярмарки з сувенірами й ремісничими продуктами.

Для ремісників із різних областей львівські ярмарки — не лише спосіб заробити, а й можливість презентувати свою культуру: гуцульські орнаменти, бойківські мотиви, закарпатську кераміку.

Малі міста й онлайн-формат: коли ярмарка у телефоні

Не всі можуть поїхати до Києва чи Львова, і не в кожному місті працюють великі зимові простори. Але тренд останніх років — невеликі локальні маркети в міських будинках культури, центрах «Дія», бібліотеках і коворкінгах.

Часто такі заходи об’єднують:

• ремісників із конкретної громади,

• волонтерські ініціативи (частину виручки спрямовують на потреби військових або переселенців),

• локальні кондитерські та фермерів.

Окремий напрям — онлайн-ярмарки. Майстри активно використовують Instagram, Facebook і маркетплейси, проводять «живі ефіри» з демонстрацією виробів, об’єднуються в спільні онлайн-каталоги.

Для читача новин це важливий сигнал: підтримати локальний бізнес можна не лише, прийшовши на ярмарок, а й замовивши річ у майстра з прифронтового міста, який працює вдома або в маленькій майстерні.

Що шукати на святкових ремісничих ярмарках

Щоб покупка була усвідомленою і корисною, варто звернути увагу на кілька ключових категорій:

• Текстиль і одяг: вишиті рушники, фартухи, серветки, шерстяні шкарпетки, шарфи, рукавиці. Це красиво й практично взимку.

• Кераміка та посуд: горнятка, тарілки, форми для куті та різдвяного столу, авторська кераміка з українськими мотивами.

• Декор і свічки: ялинкові прикраси, вінки, свічки з соєвого та бджолиного воску, дерев’яні іграшки.

• Натуральні продукти: мед, трав’яні чаї, варення, пряники, домашній шоколад.

Купуючи такі речі, ми обираємо не анонімний товар, а предмет з обличчям та історією.

Як купівля хендмейду підтримує економіку

Святковий сезон — ключовий період для багатьох ремісників: дохід грудня–січня часто «тягне» майстерню до весни.

Купуючи вироби ручної роботи:

• ми підтримуємо малий бізнес і самозайнятих;

• стимулюємо збереження традиційних ремесел — ткацтва, гончарства, різьби по дереву;

• допомагаємо громадам, де ремесло стає альтернативою трудовій міграції;

• часто опосередковано підтримуємо волонтерів, коли частину виручки перераховують на благодійність.

Для економіки в цілому це не лише культурний, а й прагматичний ефект: що більше грошей залишається в локальному середовищі, то стійкіше почуваються люди й бізнес.

Тренд 2025–2026: «подарунок як позиція»

Нинішній святковий сезон в Україні — це не тільки про вогники та мандарини. Це ще й про вибір, який відображає цінності.

Купуючи подарунки в ремісників, ми:

• підтримуємо українську працю й креатив,

• інвестуємо у власну культуру,

• показуємо дітям, що речі можна створювати руками, а не лише купувати в мережевих магазинах,

• перетворюємо новорічну корзину на акт солідарності, а не просто на набір товарів.

Саме тому ремесла і хендмейд поступово переходять із розряду «милого доповнення» в ядро святкової економіки: це й красиво, і етично, і по-українськи.