Санкції проти Росії за три роки: чи працюють вони насправді?

У лютому 2022 року, після вторгнення РФ в Україну, Захід запровадив безпрецедентний набір санкцій. Фінансові обмеження, торговельні ембарго, заборона на експорт технологій, заморозка активів — усе це мало «зламати» економіку агресора і позбавити Москву ресурсів для війни. Зараз, через чотири роки, очевидно: ефект є — але він не той, на який сподівалися спочатку. Росія не впала, але її економіка і військова машина значно ослабли. Наскільки санкції діють, а де дають збій — розбираємо на підставі даних, експертів і аналітичних звітів.

Що справді вдалося: економічний тиск і втрати Росії

• Аналіз 2025 року показав, що санкції знизили зовнішню торгівлю Росії зі санкціонуючими державами.

• Зменшення доходів від нафти та газу — критичний удар. За оцінками 2025 року, бюджетні нафтово-газові доходи РФ скоротяться щонайменше на 37 млрд доларів.

• У 2025-му загальний сальдований фінансовий результат російських компаній зафіксував падіння на 8,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

• Виробництво, зокрема автопрому, зазнало серйозного скорочення: легкові авто — падіння на 27,4% (за серпень 2025).

• Технологічне ембарго, заборона на експорт обладнання, особливо складного — послаблюють оборонну та промислову базу Росії, ускладнюють модернізацію й поповнення ВПК.

Економісти та аналітичні центри наголошують: санкції — це не миттєвий удар, а стабільний тиск на бюджет і економіку.

Де санкції поки не дали вирішального удару — стійкість, обходи та структурні проблеми

• Попри падіння торгівлі, санкціям вдається лише частково перекрити експорт і доходи. Частина нафтових і газових потоків Росії переорієнтовується на ринки Азії, використовуються схеми обходу обмежень.

• Як вказують дослідники, санкції дають неоднорідний ефект — різні сектори та регіони РФ відчувають їх по-різному.

• Обмеження на експорт технологій і обладнання — це довготривала гра. Але РФ знаходить постачальників у «дружніх» країнах, використовує сірий імпорт, перепрофілювання. Тож ефект поширений, але розтягнутий у часі.

• Багато пакетів санкцій, зусиль, але війна триває. Санкції не дали миттєвого завершення агресії, а Кремль адаптувався: мобілізація ресурсів, переорієнтація на внутрішній ринок, скорочення соціальних зобов’язань. Це демонструє, що санкції самі по собі — не панацея.

Експерти попереджають: щоб санкції дійсно спрацювали, вони мають бути комплексними, скоординованими, постійними — і в поєднанні з внутрішніми реформами та тиском.

Думки експертів і аналітичних центрів

• За словами представників CASE Ukraine, «лише частина санкцій справді вплинули на спроможність Путіна продовжувати війну» — підкреслюється, що без подальшого тиску ефект лишається неповним.

• У звітах European Policy Centre (EPC) та інших європейських аналітичних організацій наголошується: санкції призвели до ізоляції Росії від глобальних фінансових і технологічних потоків, але поки не зламали структуру влади і військовий потенціал.

• Економічне дослідження 2025 року підкреслює: блокування експорту та санкції проти енергетичного сектора значно знизили доходи Росії, що б’є по бюджету та можливості фінансувати війну.

Проте навіть ці оцінки містять застереження: «ефект санкцій повільний, неоднорідний, потребує посилення».

Можливі наслідки та сценарії розвитку

Сценарій 1. Посилення санкцій + системне тиск = надійний економічний удар
Якщо санкції збережуться, розширяться обмеження на експорт, технології, фінансові транзакції — економічний тиск на РФ посилиться. Тривале падіння доходів, технологічне відставання, зниження ВПК — можуть ослабити здатність країни вести війну на довгу.

Сценарій 2. Стагнація санкцій + адаптація РФ = ефект тимчасовий
Якщо санкції вводитимуться нерегулярно, зі «зазорами», а РФ продовжить знаходити шляхи обходу, їхній ефект буде тимчасовим. Кремль матиме змогу переорієнтуватися, мобілізувати внутрішні ресурси, шукати партнерів поза санкційними юрисдикціями.

Сценарій 3. Санкції + дипломатичне тиск + внутрішні зміни в РФ = шанс на стратегічну зміну
Комбінація економічного, дипломатичного та інформаційного тиску — у поєднанні з внутрішніми кризами й запитом на зміни в російському суспільстві — може створити внутрішню напругу, яка зменшить здатність Кремля утримувати війну.

Але навіть найоптимістичніший сценарій вимагає часу й чіткої міжнародної координації.

Санкції проти Росії через три роки після початку війни — це не провал, але й не тріумф. Вони завдали відчутного удару по економіці, бюджету, промисловості, частково стримують військовий потенціал. Але ефект розтягнутий у часі, неоднорідний, і РФ продовжує адаптуватися.

Щоб санкції «спрацювали» по-справжньому, потрібна їхня постійність, розширення, координація, контроль обходів, блокування доходів і активів — а також поєднання з політичним, дипломатичним і правозахисним тиском.

Санкції — важливий інструмент, але не панацея. Їх треба використовувати як частину комплексної стратегії: тиску + захисту + відновлення справедливості.